Науково-дослідницька робота повинна містити: - титульний аркуш; - тези; - зміст; - перелік умовних позначень (за необхідністю); - вступ; - основну частину; - висновки; - список використаних джерел; - додатки. 2.3. Вимоги до змісту науково-дослідницьких робіт Титульний аркуш науково-дослідницьких робіт повинен містити: - назву міського (районного) наукового товариства учнів чи базового позашкільного навчального закладу, де виконана робота; - назву відділенні, секції, підсекції (за необхідності); - назву науково-дослідницької роботи; - прізвище, ім'я, по батькові автора (із зазначенням повної назви загальноосвітнього навчального закладу, класу (при потребі - повної назви базового позашкільного навчального закладу, секції, групи і т. і.); - прізвище, ім'я, по батькові наукового керівника (із зазначенням місця роботи, посади, кваліфікаційної категорії для вчителів та наукового ступеня для викладачів ВНЗ) - місто (район), який представляє робота, рік написання. Зміст подають на початку науково-дослідницької роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема ВСТУПУ, РОЗДІЛІВ, ВИСНОВКІВ, СПИСКУ ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, ДОДАТКІВ тощо. Зміст фактично має бути планом науково-дослідницької роботи і відображати суть поставленої проблеми, структуру та логіку дослідження. Вступ розкриває сутність і стан наукової проблеми (задачі), її актуальність. шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв'язаннями проблеми. Обґрунтовує необхідність проведення певних досліджень та експериментів для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва. Подає перелік використаних методів дослідження ДЛЯ досягнення поставленої в роботі мети (перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно, визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом). Додає коротку анотацію нових наукових рішень, запропонованих автором. У роботі, що мас теоретичне значення, треба подати відомості про наукове використання результатів досліджень. А в роботі, що має прикладне значення, відомості про практичне застосування (необхідно дати короткі дані щодо впровадження результатів досліджень із зазначенням назв організацій, в яких здійснена реалізація, форм реалізації та реквізитів відповідних документів). Крім того, слід вказати, де раніше були оприлюднені результати досліджень із посиланням на періодичні видання. Основна частина роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів підпунктів. Кожний розділ починають із нової сторінки. Основному тексту кожною розділу може передувати передмова з коротким описом вибраного напрямку га обґрунтуванням застосованих методів досліджень. У розділах основної частини подають - огляд літератури за темою і вибір напрямків досліджень: - виклад загальної методики і основних_мет£дів досліджень; - експериментальну частину і методику досліджень; - відомості про проведені теоретичні і (або) експериментальні дослідження; - аналіз і узагальнення результатів досліджень. В огляді літератури автор окреслює основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою. Стисло, критично висвітлюючи роботи попередників, дослідник повинен назвати ті питання, що залишились невирішеними й, отже, визначити своє місце у розв'язанні проблеми. Бажано закінчити цей розділ коротким резюме стосовно необхідності проведення досліджень у даній галузі. Загальний обсяг огляду літератури не повинен перевищувати 20 % обсягу основної частини науково-дослідницької роботи. У другому розділі, як правило, обґрунтовують вибір напрямку досліджень, наводять методи вирішення задач і їх порівняльні оцінки, розробляють загальну методику проведення наукових досліджень. У теоретичних роботах розкривають методи розрахунків, гіпотези, що розглядають, в експериментальних - принципи дії та характері-стики розробленої апаратури, оцінки похибок вимірювань. У наступних розділах із вичерпною повнотою викладаються результати власних досліджень автора з висвітленням того нового, що він вносить у розробку проблеми. Автор повинен давати оцінку повноти вирішення поставлених задач, оцінку достовірності одержаних результатів (характеристик, параметрів), їх порівняння з аналогічними результатами вітчизняних і зарубіжних праць, обґрунтування потреби додаткових досліджень, негативні результати, які обумовлююсь необхідність припинення подальших досліджень. У висновку тезисно викладають найбільш важливі наукові та практичні результати, одержані в роботі, які повинні містити формулювання розв'язаної наукової проблеми (задачі), її значення для науки і практики. Далі формулюють рекомендації щодо наукового та практичного використання здобутих результатів. У першому пункті висновку коротко оцінюють стан питання. Далі розкривають методи вирішення поставленої в роботі наукової проблеми (задачі), їх практичний аналіз, порівняння з відомими розв'язаннями. Наголошують на якісних та кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтовують достовірність результатів, викладають рекомендації щодо їх використання. У списку використаних джерел необхідно вказувати всю літературу, на яку автор посилався у науково-дослідницькій роботі та використовував у процесі дослідження. Список слід розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування), в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку. До додатків доцільно включати допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття: - проміжні математичні доведення, формули і розрахунки; - таблиці допоміжних цифрових даних; - протоколи і акти випробувань, впровадження, розрахунки економічного ефекту; - інструкції і методики, опис алгоритмів і програм вирішення задач на ПК, які розроблені в процесі виконання науково-дослідницької роботи; - ілюстрації допоміжного характеру.
