Директор сучасної школи – це не просто посада
керівника, але й велике педагогічне мистецтво…
Сьогодні він покликаний поєднувати в одній особі
вчителя, методиста ,державного інспектора,
господарника, організатора навчально-виховного
процесу, чуйного й уважного наставника
дитячого і дорослого колективу.

Л.Даниленко

Словник ключових термінів
А
Автомоніторинг – це внутрішнє, індивідуальне самодослідження і самокорекція суб’єктом освітнього простору власних особистісних і професійних якостей.
Адаптація – складний комплекс процесів і дій, направлених на пристосування до умов середовища.
Адаптивна система управління – здатність системи управління своєчасно перебудуватися відповідно до змін оточуючого середовища.
Активні форми та методи взаємодії – характеризуються активізацією пізнавальної діяльності через постановку та розв’язання проблемних ситуацій і завдань та організаційними формами занять: проблемні лекції, ділові ігри, семінари, конференції тощо.
Алгоритмічний метод в управлінні полягає в тому, щоб порівнюючи ідеальне і реальне виявити управлінську суперечність або її причину та вжити заходів для її ліквідації за допомогою невеликої кількості варіантів уже апробованої послідовності дій.
Аналіз – розумова операція, яка дозволяє проводити розчленування цілого на частини. Анкета – 1) опитувальний лист, який самостійно заповнюється опитуваним за вказаними в ньому правилами; 2) методичний засіб для одержання первинної інформації.
Аукціон – це форма творчого “продажу” і “купівлі” певних ідей, думок, винаходів.
Б
Бесіда – одна з основних форм ділового спілкування.
В
Валідність – критерій якості педагогічного моніторингу, технологій відстеження результативності діяльності освітньої системи; чим більш валідні ці технології, тим надійніше вивчається та вимірюється дана якість, критерій якості тесту, який визначає його придатність для вимірювання того, що він повинен виміряти згідно з задумом.
Вибірка – група людей, на якій проводиться дослідження.
Вимірювання – виявлення кількісних характеристик педагогічних явищ, процесів, які вивчаються та оцінюються.
Внутрішній моніторинг – це моніторинг, який здійснюється адміністрацією, педагогами навчального закладу освіти.
Г
Гедоністична педагогіка – це освіта, від якої учні отримують насолоду.
Гіпотеза – науково обгрунтоване, цілком імовірне припущення, яке потребує спеціального доказу для свого остаточного ствердження як теоретичного положення.
Групова консультація – форма науково-методичної роботи з групою педагогів, зацікавлених вирішенням одних і тих самих проблем.
Д
Дебати – обговорення будь-якого питання, обмін думками, полеміка, суперечка, дискусія.
Делегування повноважень – передача прав на прийняття рішень іншій особі або ланці в системі управління.
Дедуктивний підхід або моделювання – методологічний підхід до проектування перспективного педагогічного досвіду, який обгрунтовується на педагогічному експерименті.
Дискусія – дослідження, колективне обговорення спірного питання, обмін думками, ідеями між кількома учасниками.
Дидактичний менеджмент – це теорія і практика ефективного управління навчанням у групі або організаційна форма надання освітньої (дидактичної) послуги.
Ділова гра – це метод навчання професійній діяльності через її моделювання, близьке до реальних умов, з обов’язковим динамічним розвитком ситуації, задачі чи проблеми, що розв’язується строго відповідно до характеру рішень та дій її учасників.
Дидактична гра – метод імітації (наслідування, відображення) прийняття управлінських рішень у різноманітних ситуаціях через гру (програвання, розігрування) за правилами, що вже вироблені або виробляються самими учасниками.
Дидактичний матеріал – особливий вид посібників для навчальних занять, використання яких сприяє активізації пізнавальної діяльності учнів, економії навчального часу.
Е
Екологічна (здоров’язберігаюча) педагогіка – це сукупність форм, методів, прийомів щодо створення психологічно комфортного, успішного навчального середовища з урахуванням сильних сторін навчального стилю кожного учня; технологія проектування імідж-траєкторій для кожного учня.
Експеримент – дослід, відтворення об’єкта пізнання перевірки гіпотези, метод пошукового пізнання.
Експертиза – сукупність вимірів, необхідних для одержання колективної оцінки педагогічного об’єкта, процесу або явища.
Експерт – спеціаліст певної галузі, компетентний у вирішенні даної проблеми.
Ж
Життєва компетентність – досягнення людиною успіхів у всіх сферах життєдіяльності, що характеризується розвиненим стратегічним мисленням, орієнтацією в будь-якій життєвій ситуації, гнучкістю, вмінням змінювати життєві плани.
Життєтворчість – процес духовно-практичної діяльності особистості, що визначається активною життєвою позицією людини, її адаптованістю, цілеспрямованістю, здатністю до духовного зростання; особлива, вища форма виявлення творчої природи людини.
З
Завдання початкового рівня – завдання, які діагностують уміння учнів відтворювати фактичний матеріал (знання-розпізнавання).
Завдання середнього рівня – завдання, які діагностують уміння учнів відтворювати навчальний матеріал за алгоритмом (знання-розуміння).
Завдання достатнього рівня – тип завдання, що діагностує уміння учнів застосовувати знання у стандартних умовах з вибором способів дій.
Завдання високого рівня (творчі завдання) – це завдання, які діагностують уміння учнів застосовувати знання в нестандартних умовах з пошуком способів дій.
Застосування – розумова операція, яка дозволяє пояснити застосування вивченого матеріалу в конкретних умовах і нових ситуаціях. Застосування законів, правил, понять, теорій, методів і засобів.
Знання – розумова операція запам’ятовування і репродукування специфічної інформації (конкретних фактів, законів, теорій тощо).
Зовнішній моніторинг – це моніторинг, який здійснюється управлінськими структурами освіти (управління освіти, методична служба тощо).
Захист інноваційного проекту – нова форма групової методичної роботи, пов’язана із попередньою розробкою та наступним публічним захистом інноваційних підходів до вирішення певної педагогічної проблеми.
І
Імідж освітньої організації – ступінь продуктивності (характер інтелектуально-духовного ресурсу) освітньої системи, конкурентно-спроможності організації в умовах ринку.
Імідж-траєкторія – це технологія саморегуляції особистості суб’єктів освітнього простору, технологія творчого навчання і збагачення суб’єктивного досвіду педагога та учня, технологія створення позитивної “Я-концепції” кожного суб’єкта освітнього середовища.
Індуктивний підхід – методологічний підхід щодо створення перспективного педагогічного досвіду, який включає такі етапи: виявлення, вивчення, узагальнення та розповсюдження.
Інновація – створення та впровадження різного виду нововведень, які породжують значні зміни в освіті та інших галузях.
Інноваційний менеджмент – особлива сукупність принципів, методів і форм управління інноваційним процесом, інноваційною діяльністю та відповідним персоналом.
Інструментарій – сукупність знарядь, механізмів, приладів, що застосовуються для різноманітних дослідницьких операцій.
Інтелект – відносно стійка структура розумових здібностей індивіда.
Інтерактивні технології – це технології, застосовані на активній взаємодії. Характеризуються активізацією пізнавальної діяльності через забезпечення власне активної міжособистісної взаємодії їх учасників, яка досягається відповідними засобами (організація аудиторії, застосування групових форм роботи тощо); організаційними формами занять (навчальні семінари-тренінги, соціально-психологічні тренінги тощо).
Інтерактивне навчання – різновид активного навчання, суть якого полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умов постійної активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання в співпраці), де учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами.
К
Керівництво – здійснення впливу на людей та налагодження з ними міжособистісних стосунків з метою виконання завдань, які стоять перед організацією.
Кваліметрія – наука, яка вивчає методологію та проблематику розробки комплексних оцінок якості різних об’єктів та процесів; педагогічна кваліметрія – наука про педагогічні виміри, кількісну та якісну оцінки психолого-педагогічних та дидактичних об’єктів.
Ключові компетентності – це компетентності, які дають можливість особистості ефективно брати участь у багатьох соціальних сферах і роблять внесок у розвиток якості суспільства та особистого успіху, що може бути застосовано до багатьох життєвих сфер.
Компетентність – це сфера складних умінь та якостей особистості; ступінь відповідності знань, умінь і досвіду осіб відповідного соціально-професійного статусу реальному рівню складності виконуваних ним завдань і розв’язуваних проблем.
Компетентний – обізнаний, авторитетний у якій-небудь галузі, що володіє компетенцією, якими-небудь правами, повноваженнями. Бути компетентним – означає вміти мобілізувати в даній ситуації здобуті знання і досвід.
Концепція – система поглядів, ідей, науково обгрунтований та переважно доведений вираз головного змісту теорії.
Компетенція – це загальна здатність, яка базується на знаннях, здібностях, досвіді, цінностях, які набуті завдяки навчанню; коло повноважень якої-небудь установи або особи; коло питань, в яких особа має знання, досвід; готовність учня використовувати засвоєні знання, навчальні уміння і навички, а також способи діяльності в житті для розв’язання теоретичних і практичних завдань.
Кореляційний аналіз – метод математико-статистичного аналізу, пов’язаний з обчисленням та вивченням коефіцієнтів кореляції між змінними.
Критерій – показник якості об’єкта, який характеризує одну з його властивостей, оцінка якої можлива за рахунок використання одного із способів виміру або експертного методу; ознака, на основі якої відбувається оцінювання, визначення або класифікація чого-небудь, мірило суджень, оцінки, засіб перевірки істинності або помилковості твердження, гіпотези.
Л
Лонгітюдний моніторинг – систематичне вивчення одних і тих самих респондентів, об’єктів дослідження протягом довгого часу.
М
Маркетинг – діяльність, спрямована на задоволення потреб у товарах і послугах.
Менеджмент – ефективний тип управління бізнесом.
Метод експертної оцінки – метод, що опирається на думку людей-експертів, які добре знать оцінюване ними явище та здатні надати йому достовірні об’єктивні оцінки.
Метод проектів – система навчання, за якої учні набувають знань і умінь у процесі планування й виконання практичних завдань-проектів, що поступово удосконалюються.
Методичний турнір – нетрадиційна колективна форма роботи з педагогам, спрямована на пошук, розвиток, підтримку досвіду або пошук нових ідей, шляхів вирішення актуальних проблем.
Методичний фестиваль – багатопланова разова форма методичної роботи з великою аудиторією педагогів та методистів, що передбачає пропаганду педагогічного досвіду і ставить за мету обмін досвідом роботи, упровадження нових педагогічних знахідок.
Місія – це глобальна мета закладу освіти, яка виражає її загальні цінності і погляди, пов’язана з культурою школи, підтримується всіма учасниками освітнього процесу, має певні наслідки для організації і стилю навчання та виховання.
Моделювання – дослідження яких-небудь явищ і процесів через побудову і вивчення їхніх моделей.
Моніторинг – система збору, обробки, збереження та розповсюдження інформації про освітню систему або окремі її компоненти, яка дозволяє зробити висновок про стан об’єкта у будь-який момент і дати прогноз його розвитку.
Н
Нарада – колективне обговорення окремих питань групою осіб, які мають безпосереднє відношення до їх вирішення.
Науково-практична конференція – одна із форм теоретичної і практичної підготовки педагогічних працівників на основі виявлення і узагальнення практичного передового досвіду.
Норми – це показники, одержані в процесі діагностичних досліджень і характерні для більшості піддослідних проблем у великих вибірках. У шкільному оцінюванні можуть задаватися такі норми: кількості завдань, складності завдань, часу виконання, якості виконання, оцінювання.
О
Об’єкт дослідження – об’єкт, на якому проводиться наукове дослідження. Об’єктом дослідження може бути особистість, група людей, педагогічний процес тощо.
Оперативно-методичні наради – це наради, які проводяться з метою оперативного обговорення окремих методичних питань, постановки поточних навчально-виховних завдань, поточного інструктування педагогів.
Освітній менеджмент – це теорія і практика управління стратегічною галуззю держави в ринкових умовах.
Освітньо-педагогічна прогностика – це галузь наукових знань, яка розглядає принципи, закономірності і методи прогнозування стосовно об’єктів, які вивчаються науками про освіту.
Освітня послуга – продуктивний механізм задоволення індивідуальних потреб суб’єктів освітнього простору або механізм продуктивного управління психологічним комфортом педагогів та учнів.
Освітній простір – усі елементи соціокультурного середовища, які задіяні в освіті.
Оцінювання – розумова операція визначення цінності матеріалу, методів, коли визначені мета і критерії
П
Параметр – змінна величина, від якої залежить значення іншої змінної величини.
Педагогічна виставка – показ досягнень педагогічного колективу в справі пропаганди нових зразків навчально-виховної роботи та науково-методичної діяльності педагогів, перспективного педагогічного досвіду.
Педагогічний експеримент – строго спрямована педагогічна діяльність щодо створення нових технологій навчання, виховання, розвитку дітей, управління школою.
Педагогічний менеджмент – це комплекс принципів, методів, організаційних форм та технологічних прийомів управління освітнім процесом, спрямований на підвищення його ефективності; теорія і практика управління педагогічними системами в умовах ринку.
Показник – свідчення, доказ, ознака чогось.
Педагогічний моніторинг – система збору, обробки, збереження і розповсюдження інформації про освітню систему на рівні вчителя (про рівень розвитку особистості, її просування в системі ключових компетентностей, рівень навчальних досягнень учнів, визначення можливостей дитини з метою проектування її подальшого розвитку) та на рівні адміністрації (це система внутрішкільного керівництва і контролю).
Перспективний педагогічний досвід (ППД) – це творчий інтелектуальний продукт педагога, який становить емпіричний базис теорії освіти.
Предмет дослідження – це сторона об’єкта дослідження, яка в даному випадку вивчається. Об’єктом дослідження може бути особистість, а предметом – особливості когнітивної сфери (пам’ять, увага, мислення тощо).
Педагогічна прогностика – педагогічна наука, яка займається проблемами прогнозування і перспективного планування в сфері освіти.
Прийняття управлінського рішення – вибір керівником найдоцільнішого способу розв’язання управлінської проблеми з кількох можливих варіантів; складений за своєю структурою поетапний процес певних логічно виважених дій, які забезпечують просування від визначення мети до її практичного втілення.
Проблема – складне пізнавальне завдання, розв’язок якого представляє суттєвий теоретичний чи практичний інтерес.
Проблемна ситуація – інтелектуальне ускладнення, яке виникає у людини, коли вона не знає, як пояснити явище, факт, процес дійсності, на може досягнути мети відомими їй способами дій, що змушує її шукати нові способи пояснення чи дії.
Проблемне завдання – елемент навчального процесу, коли учнів приводять у стан інтелектуального ускладнення.
Програма розвитку школи – стратегія та тактика переходу навчального закладу на якісно вищий рівень.
Програмно-цільовий підхід – один із ефективних дослідницьких підходів, основою реалізації якого є комплексна цільова програма, яка включає такі компоненти: цільова, структурно-ресурсна, організаційно-виконавча частини.
Проект – форма побудови цілеспрямованої діяльності; певна форма організації великих і малих починань.
Проектування – спеціальна, концептуально-обумовлена та технологічно забезпечена діяльність, спрямована на створення образу бажаної у майбутньому системи.
Проект дослідження – програма експериментальної діяльності педагога (визначення об’єкта предмета дослідження, формулювання цілей та завдань дослідження, гіпотези, прогнозування результатів, визначення методів та етапів дослідження).
Психолого-педагогічний семінар – одна з основних форм методичної роботи, яка полягає в ознайомленні з новітніми досягненнями психолого-педагогічної науки і ППД.
Р
Ранжування – метод дослідження, який полягає у розташуванні респондентом або експертом перерахованих критеріїв за ранговими місцями (від першого, вищого рангу до п-ного за числом перерахованих критеріїв).
Рейтинг – термін, який означає суб’єктивну оцінку будь-якого явища за заданою шкалою.
Респондент – учасник соціологічного, педагогічного, психологічного дослідження.
Рефлекція – розумова діяльність, що виявляється в чітких думках у вигляді констатації того, що відбувається з іншими людьми і з самою людиною, Здатність людини до самопізнання, вміння аналізувати свої дії, вчинки, мотиви й зіставляти їх із суспільно-значущими цінностями.
Рішення – це результат розумової діяльності, який приводить до необхідних висновків чи дій, спрямованих на реалізацію мети.
Розуміння – розумова операція, яка дозволяє пояснити явища і передбачити подальший перебіг процесів, явищ тощо.
С
Самоменеджмент – внутрішній механізм розвитку власних особистісних якостей через самопізнання, самореалізацію або здатність особистості до цілеспрямованої психічної роботи.
Самоосвіта – 1) одна із форм пізнавальної діяльності, вид самостійної роботи; 2) це свідомий рух особистості від “Я” реального до “Я” ідеального; 3) це оволодіння знаннями з ініціативи самої особистості, а також самостійний вибір форм задоволення пізнавальних потреб та інтересів.
Самоосвітня компетентність – це компетентність, яка пов’язана з потребою і готовністю навчатись як у професіональному відношенні, так і в особистому та суспільному житті.
Семінар – це форма науково-методичної роботи з педагогами, спрямована на підвищення їхньої кваліфікації.
Самооцінка – метод, який використовується в педагогічному моніторингу для оцінки особистістю самої себе, а також визначення її якості та місця серед інших людей.
Синтез – розумова операція поєднання різних елементів, сторін об’єктів у єдине ціле.
Ситуація – це сукупність взаємопов’язаних фактів, явищ, умов та обставин, яка характеризує конкретний стан, подію або період управлінської практики і потребує від керівника відповідних оцінок, розпоряджень та інших організаційних дій.
Система управління – це сукупність дій, які визначають реальність управлінської діяльності.
Системно-аспектний підхід – методологічний напрямок управління соціально-педагогічними системами, який передбачає виділення основних аспектів проблеми (процесу, явища, об’єкта), об’єднання їх на об’єктивній основі, тобто за їх спільними ознаками, оцінку ефективності означеного аспекту процесу управління.
Системно-діяльнісний підхід – методологічний напрямок управління соціально-педагогічними системами, який передбачає наявність взаємопов’язаних та взаємозумовлених видів діяльності суб’єктів педагогічного процесу (навчання, виховання, управління, розвиток, учіння тощо).
Системно-структурний підхід – методологічний напрямок управління соціально-педагогічними системами, який передбачає наявність компонентів (підрозділів, складових) об’єктивних прямих і зворотніх взаємозв’язків між ними, їх взаємодію та ієрархічну підпорядкованість, зв’язок із зовнішнім середовищем.
Системно-функціональний підхід – методологічний напрямок управління соціально-педагогічними системами, який передбачає наявність компонентів, визначення функцій та узгодженості по горизонталі і вертикалі, тобто забезпечення координації і субординації у їх реалізації.
Системний підхід – один із методологічних напрямків розвитку пізнання оточуючої дійсності, передбачає, що соціально-педагогічні об’єкти, явища, процеси розглядаються як цілісні системи.
Співбесіда – спеціально організована бесіда по конкретній темі.
Спостереження – цілеспрямоване та організоване сприйняття предметів, явищ і процесів навчання.
Т
Такт педагогічний – дотримання педагогом принципу міри у взаємовідносинах з учнями, уміння знайти правильний підхід до них у процесі навчання та поза ним.
Творча група – це організований на громадських засадах невеликий колектив працівників освіти, які поглиблено вивчають пропоновану педагогічною наукою проблему, сутність і технологію того чи іншого досвіду, а також забезпечують його творче застосування.
Таксономія цілей – класифікація і систематизація цілей, організаційних форм навчання, структурні етапи якої мають ієрархічну будову.
Тест – сукупність взаємопов’язаних контрольних завдань, які дозволяють надійно та валідно виміряти та оцінити знання, уміння та будь-які інші характеристики особистості.
Технологічна карта – опис процесу у вигляді покрокової, поетапної послідовності дій з позначенням застосованих засобів.
Технологія – це спосіб освоєння людиною матеріального світу за допомогою спеціально організованої діяльності, що включає три компоненти: інформаційний (наукові принципи – як робити?), матеріальний (знаряддя праці – чим робити?), соціальний (фахівці, які мають професійні навички – хто це може робити?).
У
Уміння – засвоєний суб’єктом спосіб виконання дій.
Уміння виділяти головне – це вміння визначати суть питання, головну думку, ідею
Уміння доводити – це вміння підтверджувати будь-які положення фактами або доказами.
Уміння класифікувати – це вміння розподіляти будь-які об’єкти за класами, відділами, розрядами залежно від їх загальних ознак.
Уміння порівнювати – це вміння встановлювати риси подібності (співставляти) та відмінності (протиставляти).
Уміння проводити аналогії – це вміння знаходити подібність у будь-якому відношенні між предметами, явищами або поняттями.
Уміння узагальнювати – це вміння виражати основні результати в загальному положенні, робити висновок, надавати загального значення будь-чому.
Управління – забезпечення ефективного функціонування та розвитку організації.
Успіх – результат впливу ситуації

Я
Якість освіти – система соціально обумовлених показників рівня знань, умінь, досвіду творчої діяльності, ціннісного ставлення до світу тощо.
Якість управління – комплекс характеристик управління, що відображає потребу та можливість високої соціально-економічної ефективності управління.

Управлінська діяльність у навчальному закладі
Управління – вид діяльності, зорієнтований на забезпечення ефективного та продуктивного досягнення школою її цілей та завдань, а процес управління – це реалізація функцій, які має виконувати керівник і які можна звести до планування, організації, педагогічного аналізу, контролю та регулювання.
Виходячи із сучасних положень освітнього менеджменту – сукупності принципів, форм, методів управління педагогічними системами та шкільним персоналом, побудованих на наукових засадах, - керівник навчального закладу ХХІ століття має:
- прогнозувати позитивне майбутнє і формувати дух позитивних змін; забезпечувати відкрите керівництво; вивчати інтереси і потреби місцевої громади й суспільства в цілому, щоб ставити нові цілі; організовувати роботу колективу на досягнення поставлених цілей;
- працювати над забезпеченням різних ресурсів для якісного досягнення цілей; постійно вчитися і стимулювати до цього членів колективу.
Професійна діяльність керівника школи визначається трьома чинниками:
- рівнем його компетентності;
- обраною концепцією власної діяльності (функціонувати бути не гіршим за інших, відповідати зовнішні вимогам; інтенсивно розвиватися – якісно підвищувати свій професіоналізм і стимулювати самовдосконалення педагогів, розвивати заклад);
- рівнем розвитку і спрямованості організаційної культури закладу (сукупності норм, цінностей, правил, моделей, традицій, що поділяються всіма або принаймні більшістю співробітників).

Оцінка рівня управлінської компетентності директора школи
Оцінка рівня управлінської компетентності директора школи здійснюється за такими показниками:
Володіння знаннями, сформованість умінь
Планування розвитку закладу
Контрольно-аналітична діяльність
Робота з кадрами
Управління навчально-виховним процесом
Фінансово-господарська діяльність
Соціальна активність керівника

Рівень вияву показника управлінської компетентності директора школи
- Оптимальний (високий)
- Достатній
- Задовільний
- Критичний

Показники управління навчально-виховним процесом
1. Рівень управління процесом створення належних навчально-матеріальних, навчально-методичних, санітарно-гігієнічних умов навчання та виховання школярів
2. Організаційна робота з комплектування класів
3. Рівень управлінської діяльності з охоплення дітей і підлітків якісною середньою освітою
4 Управління створенням умов для варіативності навчання
5. Рівень керівництва роботою з підвищення ефективності та результативності навчально-виховної роботи, підвищення інтересу учнів до навчання
6. Рівень керівництва роботою з обдарованими дітьми
7. Управління виховною роботою
8. Рівень управління роботою з фізичного розвитку школярів
9. Якість ведення документації з навчально-виховної роботи
10. Рівень аналізу результативності навчально-виховного процесу в динаміці