Головна » 2010 » Грудень » 2 » ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ. Цитування та посилання на використані джерела
ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ. Цитування та посилання на використані джерела
15:05
Роз’яснення щодо правил цитування та посилань на використані джерела
Звертаємо вашу увагу на правила цитування та посилання на використані джерела в „чорновому” і кінцевому варіантах науково-дослідницької роботи. При написанні „чорнового” варіанту основного тексту роботи радимо після посилань або цитат у квадратних дужках писати [прізвище автора або назву роботи та рік її видання; при цитуванні – сторінки з якої взята цитата]. В остаточному варіанті виконаної роботи замість цих даних вказують цифру, під якою використана праця подається у списку джерел (наприклад [15], а якщо йдеться про посилання на ряд праць, то [15,22,45].) При прямому цитуванні, запозиченні рисунків, формул, таблиць після номера джерела вказується і точна сторінка, з якої взяте запозичення: [15, с.132]. У випадку прямого цитування, текст цитати без скорочень і будь-яких змін починається і закінчується лапками „” і вказівкою на сторінку і номер джерела [18, с. 173] після цитати. Цитати в роботі не повинні траплятися занадто часто. Слід намагатися викласти думки інших авторів своїми словами. При непрямому цитуванні чи згадці роботи або її автора сторінки не вказують, а записують у квадратних дужках тільки номер джерела. При цьому потрібно бути гранично точним у викладенні думок автора цитованої праці, коректним щодо оцінювання його результатів. Існують певні традиції у писемній науковій мові. Найхарактернішою ознакою є формально-логічний спосіб викладення матеріалу. Емоційні мовні елементи в наукових роботах застосовувати не прийнято. Як не прийнято висловлювати різкі судження щодо наукових позицій інших осіб. Якщо в тексті згадуються персоналії, то їх ініціали ставляться перед прізвищем (А.С.Макаренко). Викладення матеріалу слід вести переважно від третьої особи („на нашу думку…”, „ми вважаємо…”, „звернімо увагу на…”). Речення повинні бути короткими але логічно завершеними. Складнопідрядних речень слід уникати. У межах одного абзацу одне речення повинно витікати із попереднього і бути логічно пов’язаним із наступним.
