Методичний вісник №9-10 2009 - Мои файлы - Каталог файлов - Відділ освіти Хорольської рай-держ адміністрації
Неділя, 11.12.2016, 11:52
Вітаю Вас Гость | Реєстрація | Вхід

Відділ освіти, молоді та спорту Хорольської районної державної адміністрації

Меню
Категорії каталогу
Мои файлы [25]
Спеціалізовані файли [21]
Файли психологічної служби [22]
Форма входу
Пошук
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог файлов

Головна » Файли » Мои файлы

Методичний вісник №9-10 2009
[ ] 16.11.2009, 15:54
Формування здорового способу життя дітей і підлітків в процесі позакласної роботи у навчальних закладах
Здоров’я – це те, без чого людині дуже важко жити, вчитися, працювати, займатися улюбленою справою. Здоров’я – величезна цінність. Коли воно є – його не помічають, а коли його немає – все стає дуже складним. Бо й саме здоров’я – поняття дуже непросте...
Система позакласної освіти представлена різними формами роботи, що відіграють важливу роль у мотивації здорового способу життя. У навчальних закладах району реалізується міжнародний проект «Рівний - рівному», метою якого є формування навичок здорового способу життя молоді (Петракіївський НВК), працюють Школи сприяння здоров’ю (Хорольська гімназія, Петракіївський НВК, Покровськобагачанська ЗОШ І-ІІІ ст. та Староаврамівська ЗОШ І-ІІІ ступенів) – це навчальні заклади, які мають на меті вироблення у дітей мотиваційних установок на ведення здорового способу життя як однієї з головних умов і засобів збереження, зміцнення, формування, відтворення і передачі наступним поколінням духовного, фізичного, психічного і соціального здоров’я та формування навичок здорового способу життя.
Розуміємо, що для реалізації цього завдання необхідна координація діяльності всіх органів виконавчої влади, зокрема, відділу освіти, охорони здоров’я, управління культури, у справах сім’ї та молоді, фізичної культури і спорту, внутрішніх справ тощо, оскільки галузеві і відомчі профілактичні програми у більшій чи меншій мірі торкаються дітей і навчально-виховних закладів. Розрізнені зусилля відомств і установ, у кращому випадку - неефективно допомагають, у гіршому - заважають роботі освітніх закладів.
Результати вивчення всієї існуючої нормативно-правової бази щодо збереження, зміцнення і формування здоров’я дітей та молоді лягли в основу Цільової комплексної програми розвитку Національної мережі шкіл сприяння здоров’ю.
Маємо позитивну тенденцію зростання кількості шкіл сприяння здоров’ю. Проте зростання уваги навчально-виховного закладу до проблем здоров’я підростаючого покоління характерна не для всіх освітніх закладів області. Це є однією із причин того, що, на жаль, серед дітей та молоді бажання вести здоровий спосіб життя доки ще не стало панівним.
Формування свідомого та відповідального відношення до здоров’я має починатись з раннього дитинства, поступово входити до системи світогляду, ставати складовою частиною загальної культури, духовного світу людини. Саме рівень загальної культури обумовлює поведінку, стиль життя і, в решті решт, стан здоров’я людини. Починати зміни ніколи не пізно, адже відновні можливості організму людини невичерпні.
Йдеться про необхідність навчити кожну дитину науці здоров’я. Розглядається необхідність планомірного та цілеспрямованого впливу на свідомість і поведінку дитини з метою формування у неї певних настанов, понять, принципів, ціннісних орієнтацій, які забезпечують необхідні умови для збереження, зміцнення і відтворення здоров’я.
Відношення до свого здоров’я є частиною загальної культури людини.
Гурткова робота в школі (спортивні секції та гуртки) націлена на поглиблення знань дітей про методи збереження здоров’я, підготовку до сімейного життя, фактори ризику розвитку захворювань, тяжкі наслідки шкідливих звичок, ризикованої поведінки. Поєднання освітньої гурткової роботи з уроками фізкультури є, можливо, оптимальним для формування здорового способу життя дитини.
Перед усе, для гармонійного розвитку дитині необхідний рух. Він стимулює здатність дитини мислити, мовний апарат. Ще змалечку турботливі батьки грають з малечею в пальчикові ігри, усвідомлюючи, що це, як ніщо інше, сприяє його розвитку. Більш старшим дітям, як повітря, необхідний рух. Тіло дитини, його постава, пози, які він приймає, є зовнішнім виразом психоемоційного душевного стану. В теперішній, дуже непростий навіть для дорослих, час діти все частіше переживають почуття, для них не характерні: душевний біль, самотність, пригніченість, беззахисність. Надмірні психологічні навантаження не сприймаються свідомістю дитини, придушуються. Такі приховані почуття, емоції створюють напругу м’язів та енергетичні блоки. Дитина відчуває фізичний дискомфорт, який проявляє себе напругою м’язової тканини, порушенням функції внутрішніх органів і систем, болем, а пізніше – і психосоматичними захворюваннями. Дуже важливо своєчасно помітити зміни, що виникають на рівні фізичного тіла у вигляді порушення постави, деформації хребта, плоскостопості, скривлення ніг, порушення поз стоячи і сидячи, що приводить до гравітаційних сколіозів. Сколіози діагностують зараз у більшості дітей. Гурткова робота з дітьми дозволяє, використовуючи прості діагностичні прийоми, виявити симптоми сколіозу і навчити дитину методам корекції. Це декілька фізичних вправ, які при постійному їх виконанні дають позитивний результат
Протягом навчання в школі кількість дітей з хворим серцем збільшується в 2,3 рази, ендокринними захворюваннями – вдвічі. В світі налічується 155 млн. дітей з надмірною вагою та ожирінням. Вчителі та батьки можуть вплинути на ситуацію, допомогти дітям шляхом зниження впливу головних факторів ризику розвитку серцевих захворювань. Вони, за рекомендацією Всесвітньої організації охорони здоров’я, можуть постійно контролювати вагу тіла дітей, забезпечувати здорове харчування, регулярну фізичну активність. Необхідно якомога більше рухатись: навіть 12 хвилин щоденних занять фізкультурою, як рекомендують спеціалісти з профілактичної медицини, подовжують здорове життя на 5-6 років, а 10 тис. кроків на день в спортивному темпі – найдешевша ціна здоров’я.
Розроблені спеціальні правила контролю харчової поведінки: їсти не поспішаючи, не їсти, коли не хочеться, не переїдати, не використовувати їжу як компенсацію психологічних стресів, харчуватись різноманітними продуктами, обирати харчування з великою кількістю овочів, фруктів, зернових (не менше 400 г фруктів, овочів на добу). Оптимальна вага тіла вираховується за формулою: вагу в кілограмах ділять на квадрат довжини тіла в метрах. Показник в межах 20-25 одиниць – нормальна вага, менше 20 – дефіцит ваги, 25-30 – другий ступінь ожиріння, 30-40 – третій ступінь ожиріння, більше 40 – четвертий. Одним з важливих питань харчування є вживання достатньої кількості йоду. Третина населення світу досі не отримує необхідної кількості йоду з їжею. В Україні також спостерігається значне підвищення захворюваності щитовидної залози, яке пов’язано з недостатністю йоду в раціоні харчування. Щитовидна залоза дітей і підлітків є найбільш чутливою до нестачі йоду в їжі, радіаційного впливу та інших зовнішніх та внутрішніх факторів. Небезпеку становить дефіцит йоду в організмах вагітних, що є причиною кретинізму у дітей, народження немовлят з низькою масою тіла, нейросенсорною глухотою, косоокістю, спастичними паралічами, а також мертвонароджень, самовільних викиднів. Нестача йоду в організмі впливає на розумову здатність дітей старшого віку, дорослих, обумовлює безпліддя і через 2-3 покоління, якщо не будуть вжиті адекватні заходи, загрожує спричинити інтелектуальний занепад нації. Йод надходить в щитовидну залозу з продуктами харчування, входить до складу гормону залози – тироксину, який впливає на всі органи і системи організму. Вживання тільки йодованої солі вирішує проблеми з постачанням достатньої кількості йоду в організм дитини.
Наша земля багата на лікарські рослини, які можуть захистити від багатьох недуг. Зараз у мешканців міста є свої ділянки землі, де окрім садовини та городини, мають обов’язково культивуватись лікарські рослини: алтея, материнка, чебрець, родовик, м’ята, калина, аґрус, смородина тощо. Лікарські рослини в змозі зв’язувати та виводити з організму людини радіонукліди, солі важких металів, пестициди та інші техногенні забруднення. Багато природних сорбентів міститься у фруктах, овочах, зернових культурах. Бажано, щоб родини мали на столі, в залежності від сезону, буряки, цибулю, часник, гарбуз, капусту, кукурудзу, моркву, огірки, кабачки, яблука, айву, сливи, аґрус, суниці, брусницю, смородину. Такі знані рослини як насіння льону, лист подорожника, суцвіття липи, плоди шипшини, квітки ромашки, полин здавна використовуються народною медициною для збереження молодості та бадьорості. Необхідно, щоб дівчатка знали, як зварити смачні борщ та кашу, потішити родину варениками та узваром.
Загартування є важливим питанням. Могутнім оздоровчим фактором є холодна вода. Ще на початку 20 сторіччя фізіологи відкрили стимулюючу дію холодної води на функцію щитовидної залози. Тому купання у відкритих водоймах, щоденний холодний душ зміцнюють організм, мобілізують для роботи. Починають з умивання холодною водою, поступово збільшуючи холодове навантаження. Регулярне провітрювання жилих та робочих приміщень, сон з відкритими вікнами, біг за будь-якої погоди легко одягненим буде запорукою своєрідного тренування організму дитини, захисту від інфекційних хвороб.
Дослідження показують, що третина учнів молодших класів, половина середніх та старших класів не дотримуються режиму праці і відпочинку. Діти не досипають, дуже мало бувають на свіжому повітрі, понад 2 години проводять перед екранами. Це призводить до зниження працездатності, головного болю, емоційної лабільності. Роз’яснення впливу режиму дня на здоров’я відіграє величезну роль в збереженні здоров’я. Обов’язковими є 10-хвилинні перерви в роботі через кожні 45 хвилин, переключення з одного виду діяльності на інший, фізичної і розумової праці, сон не менше 8 годин на добу, обов’язково в нічні години, освоєння методик релаксації, аутотренінгу, самомасажу, дихальних вправ.
Багато уваги приділяється зараз подоланню в суспільстві алкоголізму та наркоманії. Слід передавати дітям, що ніколи українці не спивались, хоча традиції вживання алкогольних напоїв мають глибокі. Пісні і перекази зберігають пам’ять про те, що українці пили не просто спиртне, а мед-горілочку, калганівку, вишнівку. Пили їх тільки дорослі на святах, на поминках, при закінченні тяжких польових робіт. Рецепти цілющих алкогольних напоїв на травах, фруктових соках і обов’язково медах реконструював в своїх трудах відомий український лікар-травознай Євген Товстуха і вже сорок років успішно використовуються вони в комплексному лікуванні різних недуг. Потрібно знайомити дітей з правдивими, науково доведеними фактами про вплив алкоголю на людину. В цілому в світі від алкогольної залежності страждають 140 млн. чол. У Європі кожна четверта смерть чоловіків пов’язана з алкоголем. 5% усіх смертей серед молоді у віці від 15 до 29 років обумовлено вживанням алкоголю.
За даними досліджень, у молодих людей 11-15 років з алкогольними проблемами імовірно підвищується ризик інших видів проблемної поведінки, а саме, куріння тютюну – в 23 рази, марихуани або гашишу – в 49 разів, ранніх сексуальних відносин – в 9,9 рази, участі в бійках – в 5,1 рази, пошкоджень – в 1,9 рази. Підраховано, що молодь, яка курить у віці 12-17 років, починає вживати нелегальні наркотики в 11 разів частіше в порівнянні з тими, хто не курить.
Теорія кумулятивної ризикованої поведінки стверджує, що вживання алкоголю та тютюну – прояви симптомів більш загальних соціальних проблем. Задача профілактики – переконати людей добровільно та на тривалий строк змінити свою поведінку, зробивши її більш безпечною.
В умовах хронічних стресів діти та дорослі потребують інформування про методи збереження психічного здоров’я. Протягом життя 10-15 % людей можуть страждати на депресію. Це захворювання обумовлено порушенням хімічного балансу мозку і потребує серйозного лікування. Профілактика депресії полягає в тому, що дітей потрібно навчити життєві труднощі та негаразди сприймати як кроки до самовдосконалення, відпрацювати у них стійкість до впливу стресогенних ситуацій.
Незважаючи на проведені заходи по реалізації державних завдань по формуванню здорової нації, є ряд невирішених проблем. Так для проведення уроків відповідно до нових вимог необхідно підготувати усіх педагогів, які викладають в навчальних закладах. Працівники психологічної служби району намагаються допомогти учням зрозуміти, яка це цікава, складна й важлива справа – здоров’я, якими методами й способами можна на нього впливати, щоб воно стало міцнішим. Психологи та соціальні педагоги вчать учнів спілкуватися з людьми, допомагають формувати корисні звички і позбуватися шкідливих.
Головне наше завдання – навчити учнів бути господарями свого становища і своїх звичок. Проводити профілактичну, роз’яснювальну та корекційну роботу як з учнями – так і з батьками, адже тільки об’єднавшись, ми зможемо виховати фізично – здорову особистість!
Олексюк О.О., методист РМК

Педагогічна адаптація учнів 5-го класу до навчання в основній школі

У Державному стандарті базової та повної загальної середньої освіти зазначено, що відбір змісту предме­тів 12-річної школи ґрунтується на принципі наступності між початко­вою та основною, основною та старшою школами. Забезпечення такої наступності та здійснення за­ходів, спрямованих на адаптацію дітей до основної школи, є важли­вою передумовою успішного на­вчання школярів у 5-му класі. Для розв'язання цих завдань необхідно ураховувати психологічні особли­вості 10-11-річних школярів, рівень пізнавальної діяльності, з яким діти прийшли до 5-го класу; проаналізу­вати проблеми, з якими учні стика­ються в адаптаційний період, та ви­робити шляхи їх подолання.
За свідченням психологів, у цьому віці у зв'язку з початком етапу ста­тевого дозрівання відбуваються змі­ни у пізнавальній сфері молодших підлітків: уповільнюється темп їх­ньої діяльності; виконання певних видів робіт потребує більше часу. Ді­ти частіше відволікаються, можуть бути роздратованими, неуважними, неадекватно реагувати на зауважен­ня тощо. Це, як наслідок, може бути причиною зниження рівня навчаль­них досягнень, втрати мотивації до навчання, породжувати конфліктні ситуації між однолітками та дорос­лими.
Нової якості у п'ятикласників на­бувають стосунки з однолітками. Діти хочуть почувати себе частиною цілого колективу, жити з ним спіль­ним життям, бути визнаними друзя­ми. Спілкування з друзями стає са­мостійною діяльністю. Вона існує, з одного боку, у вигляді вчинків під­літків по відношенню один до одно­го, а з іншого — у формі осмислення вчинків однолітків та стосунків з ними і має значення для форму­вання уявлення про себе. Ця сфера життя і спілкування стає для підліт­ків надзвичайно важливою й особистісно значимою.
Водночас досить часто у школярів цієї групи проявляється так зване «почуття дорослості»: діти потребу­ють поваги і самостійності, серйоз­ного та довірливого ставлення до них з боку дорослих. Якщо ж основ­на школа не пропонує учням засо­бів реалізації їх почуттів дорослості, то у підлітків формується установка на вчительську несправедливість і необ'єктивність.
Результат тієї чи іншої діяльності для молодшого підлітка досить час­то є другорядним, а на перше місце виходить сам задум. Тому, якщо вчитель не стимулює ініціативу, самостійність, дитячу творчість, а лише «контролює» результати на­вчальної діяльності, то таке навчан­ня втрачає для підлітка привабли­вість і актуальність.
Вчителі з конкретних предметів по­винні враховувати, що всі ці особ­ливості є об'єктивними, але й мину­щими. Щоб знайти оптимальні форми і методи взаємодії, вчителі, які працюватимуть у 5-х класах, ма­ють познайомитися з навчальними програмами для початкової школи, методикою роботи з дітьми кон­кретного вчителя початкової шко­ли, від якого клас переходить в основну школу.
Шкільне життя п'ятикласників ускладнюється також часто неви­правдано високими вимогами до них з боку вчителів-предметників, які спеціалізуються на роботі пере­важно у старших класах.
Цього не можна допускати щонай­менше з трьох причин:

1. Зміст навчальних предметів основної школи вибудовується системно, що, у свою чергу, пе­редбачає сформованість у школя­рів добре розвиненого теоретич­ного мислення. У п'ятикласників же воно лише формується; вони звикли працювати з одиничними поняттями та термінами. Тому, щоб не перевантажувати п'яти­класників, наукові терміни і по­няття необхідно вводити поступо­во, вчити дітей їх виокремлювати, характеризувати, використовува­ти у різних ситуаціях під час уро­ків з різних предметів. Причому не лише на репродуктивному рів­ні (запам'ятай, повтори), а й на основі вже сформованих уявлень і досвіду практичної діяльності.

2 Високі вимоги до самостійності та відповідальності підлітків без урахування їх вікових особли­востей можуть становити загро­зу для емоційного благополуччя дитини.

3. Дорослі очікують від підлітків здатності розуміти інших лю­дей, співіснувати з ними на принципах рівноправності та толерантності, а, наприклад, у п'ятикласників ці властивості лише починають формуватися, і їх розвиток вимагає терпіння, обережності, діалогового на­вчання, створення ситуацій, у яких підлітки навчаються вра­ховувати різні точки зору.

За цих обставин важливо, щоб учитель-предметник не переносив ме­ханічно методи навчання і форми взаємодії зі старшими школярами на учнів 5 класу. Необхідно посту­пово ВВОДИТИ НОВИЙ ЗМІСТ І НОВІ форми навчальної діяльності. На початку вони повинні відповідати засобам навчання останнього року перебування дітей у початковій школі. Водночас, спостережений і дослідження свідчать про те, що у 4-му класі школярі засвоюють на­вчальний матеріал тими ж метода­ми, що й у перші два роки шкільно­го життя. Відбувається збільшення обсягу знань, умінь, навичок, але не відбувається помітних змін у розвитку дитини. Наприклад, деякі школярі недостатньо розуміють прочитаний текст, не повністю во­лодіють технікою читання, грамот­ним письмом як загальнонавчальними вміннями, у них не розвинена здібність розв'язувати творчі задачі тощо.
На порядку денному умовою успішної адаптації випуск­ників початкової школи до навчан­ня у 5 класі є також забезпечення можливості формування у них умін­ня робити усвідомлений вибір. На відміну від початкової школи, де варіативність освіти задається ззов­ні (батьки, школа, вчитель мають право вибору прийомів навчання), у підлітковому віці необхідно на­вчати дитину обирати додаткові предмети, форми позакласного на­вчання, пізніше готуватися до ви­бору профілю навчання у старшій школі.
Успішність самореалізації підліт­ків тісно пов'язана із мікрокліма­том в учнівському колективі. Важ­ливо, щоб учителі-предметники створювали ситуації, які б дозво­ляли підлітку проявляти ініціати­ву, мати право на помилку, на власну думку, брати участь у спіль­ній діяльності, працювати в умо­вах альтернативи, вибору, створю­вати демократичну, неавторитарну атмосферу навчання.
Урок, де учням надається можли­вість працювати у власному темпі й здобувати знання відповідно до рівня навченості, залишається
основною, але не єдиною, формою організації навчального процесу в 5-х класах. Важливо ширше засто­совувати й інші форми організації навчання: екскурсії, дидактичну або рольову гру, дискусії, практичні ро­боти тощо.

Вчителі з конкретних предметів по­винні враховувати, що всі ці особ­ливості є об'єктивними, але й мину­щими. Щоб знайти оптимальні форми і методи взаємодії, вчителі, які працюватимуть у 5-х класах, ма­ють познайомитися з навчальними програмами для початкової школи, методикою роботи з дітьми кон­кретного вчителя початкової шко­ли, від якого клас переходить в основну школу.
Шкільне життя п'ятикласників ускладнюється також часто неви­правдано високими вимогами до них з боку вчителів-предметників, які спеціалізуються на роботі пере­важно у старших класах.
Цього не можна допускати щонай­менше з трьох причин:
1. Зміст навчальних предметів основної школи вибудовується системно, що, у свою чергу, пе­редбачає сформованість у школя­рів добре розвиненого теоретич­ного мислення. У п'ятикласників же воно лише формується; вони звикли працювати з одиничними поняттями та термінами. Тому, щоб не перевантажувати п'яти­класників, наукові терміни і по­няття необхідно вводити поступо­во, вчити дітей їх виокремлювати, характеризувати, використовува­ти у різних ситуаціях під час уро­ків з різних предметів. Причому не лише на репродуктивному рів­ні (запам'ятай, повтори), а й на основі вже сформованих уявлень і досвіду практичної діяльності.
2 Високі вимоги до самостійності та відповідальності підлітків без урахування їх вікових особли­востей можуть становити загро­зу для емоційного благополуччя дитини.
3. Дорослі очікують від підлітків здатності розуміти інших лю­дей, співіснувати з ними на принципах рівноправності та толерантності, а, наприклад, у п'ятикласників ці властивості лише починають формуватися, і їх розвиток вимагає терпіння, обережності, діалогового на­вчання, створення ситуацій, у яких підлітки навчаються вра­ховувати різні точки зору.
За цих обставин важливо, щоб учитель-предметник не переносив ме­ханічно методи навчання і форми взаємодії зі старшими школярами на учнів 5 класу. Необхідно посту­пово ВВОДИТИ НОВИЙ ЗМІСТ І НОВІ форми навчальної діяльності. На початку вони повинні відповідати засобам навчання останнього року перебування дітей у початковій школі. Водночас, спостережений і дослідження свідчать про те, що у 4-му класі школярі засвоюють на­вчальний матеріал тими ж метода­ми, що й у перші два роки шкільно­го життя. Відбувається збільшення обсягу знань, умінь, навичок, але не відбувається помітних змін у розвитку дитини. Наприклад, деякі школярі недостатньо розуміють прочитаний текст, не повністю во­лодіють технікою читання, грамот­ним письмом як загальнонавчальними вміннями, у них не розвинена здібність розв'язувати творчі задачі тощо.
На порядку денному умовою успішної адаптації випуск­ників початкової школи до навчан­ня у 5 класі є також забезпечення можливості формування у них умін­ня робити усвідомлений вибір. На відміну від початкової школи, де варіативність освіти задається ззов­ні (батьки, школа, вчитель мають право вибору прийомів навчання), у підлітковому віці необхідно на­вчати дитину обирати додаткові предмети, форми позакласного на­вчання, пізніше готуватися до ви­бору профілю навчання у старшій школі.
Успішність самореалізації підліт­ків тісно пов'язана із мікрокліма­том в учнівському колективі. Важ­ливо, щоб учителі-предметники створювали ситуації, які б дозво­ляли підлітку проявляти ініціати­ву, мати право на помилку, на власну думку, брати участь у спіль­ній діяльності, працювати в умо­вах альтернативи, вибору, створю­вати демократичну, неавторитарну атмосферу навчання.
Урок, де учням надається можли­вість працювати у власному темпі й здобувати знання відповідно до рівня навченості, залишається основною, але не єдиною, формою організації навчального процесу в 5-х класах. Важливо ширше засто­совувати й інші форми організації навчання: екскурсії, дидактичну або рольову гру, дискусії, практичні ро­боти тощо.
Для визначення стратегії органі­зації адаптаційного періоду керів­никам навчальних закладів, вчи­телям, батькам необхідно зробити наступне:
* створити атмосферу доброзич­ливості, щирості; будувати сто­сунки зі школярами з урахуван­ням їх індивідуальності, готов­ності до навчальної діяльності;
* поряд з індивідуальними розви­вати групові форми проведення занять, якісно змінюючи ступінь відповідальності кожного за загальний результат; розвивати рефлексивні вміння учнів дивитися на себе «з боку», формувати навички самокон­тролю та самооцінки. Подоланню труднощів періоду адаптації учнів 5-х класів до навчан­ня в основній школі може сприяти цілеспрямована координація дій вчителів, їх професіоналізм та досвідченість. Організаційними фор­мами роботи щодо підготовки педа­гогів, які працюють у 5-х класах, можуть бути:
* спеціальні курси та семіна­ри підвищення кваліфікації для вчителів, які працюють у 5-х класах;
* проведення спеціальних тренінгів з проблем наступності на­вчання;
* система відкритих уроків, на яких самими педагогами відстежується динаміка форм і ме­тодів навчання учнів упродовж 1-5-х класів;
* організація різнорівневого спів­робітництва дітей 1-5-х класів за активної участі вчителів по­чаткової та основної школи;
* використання інформаційних ресурсів і технологій для органі­зації різноманітних форм взає­модії дорослих і дітей з метою розв'язання особистісно зна­чущих проблем молодших підлітків.
НАВЧАННЯ ТВОРЧОСТІ

Чудового осіннього дня вчителі початкових класів Хорольщини зібралися в Шишаківській ЗОШ І-ІІІ ступенів. Саме тут 14 жовтня 2009 року відбувся районний семінар класоводів 2 і 3 класів. Тема семінару: «Педагогічні інновації в початковій освіті . Проектна діяльність учасників навчально-виховного процесу в курсі «Я і Україна».
Від того, які будуть перші шкільні кроки залежить успіх усього подальшого навчання, і те, чи вдасться розквітнути новим талантам. Тому першочергове завдання учителів початкових класів – розвивати дитину як неповторну індивідуальність, її творчий потенціал, формувати в неї прагнення до самостійної пізнавальної діяльності. Необхідно створити всі умови для формування принципово нової особистості – творчої, самостійної, адаптованої до життя.
Як покращити навчально-виховний процес в початкових класах, як виконати завдання, які ставить перед нами суспільство? Відповіді на ці запитання отримали учасники семінару.
К.Д.Ушинський писав: «Природа – величезної ваги виховний фактор, що накладає свій відбиток на весь характер педагогічного процесу». Учасники семінару побачили на відкритих уроках, як практично навчити дітей вчитися, самостійно шукати відповіді на поставлені питання, спостерігати за природою та навколишнім середовищем.
Відкриті уроки захисту проектів з курсу «Я і Україна» майстерно провели: у 4 класі – Артеменко В.В. з теми «Славетні українці», у 3 класі – Зінченко В.В. з теми «У царстві рослин».
Досвідом своєї роботи з питань методики розробки проектів у процесі вивчення курсу «Я і Україна» поділилася вчителька Хорольської ЗОШ №4 Стовба Н.Г. Кордюк В.В. – учителька Хорольської гімназії розповіла про формування компетенцій на уроках природничого циклу. Досвідом виховання екологічної культури на уроках циклу «Я і Україна» поділилась Тур О.М. – учителька Новоаврамівської гімназії. Музиченко В.В. , учителька Петракіївського НВК показала, які пізнавальні завдання на уроках курсу «Я і Україна» можна використати для активізації пізнавальної діяльності школярів. У своєму виступі вчителька Покровськобагачанської ЗОШ Зозуля Л.О. довела, що фольклор про природу є найкращим засобом підвищення ефективності уроків природознавства.
З великим задоволенням всі присутні переглянули виховний захід «Свято Покрови», який підготували і провели з своїми дітьми Контрибуц Н.М. та Бузько В.М.
На семінарі були вироблені рекомендації всім вчителям початкових класів щодо удосконалення навчально-виховного процесу в курсі «Я і Україна».
Досвідом своєї роботи з питань методики розробки проектів у процесі вивчення курсу «Я і Україна» поділилася вчителька Хорольської ЗОШ №4 Стовба Н.Г. Кордюк В.В. – учителька Хорольської гімназії розповіла про формування компетенцій на уроках природничого циклу. Досвідом виховання екологічної культури на уроках циклу «Я і Україна» поділилась Тур О.М. – учителька Новоаврамівської гімназії. Музиченко В.В. , учителька Петракіївського НВК показала, які пізнавальні завдання на уроках курсу «Я і Україна» можна використати для активізації пізнавальної діяльності школярів. У своєму виступі вчителька Покровськобагачанської ЗОШ Зозуля Л.О. довела, що фольклор про природу є найкращим засобом підвищення ефективності уроків природознавства.
З великим задоволенням всі присутні переглянули виховний захід «Свято Покрови», який підготували і провели з своїми дітьми Контрибуц Н.М. та Бузько В.М.
На семінарі були вироблені рекомендації всім вчителям початкових класів щодо удосконалення навчально-виховного процесу в курсі «Я і Україна».

Міхно М.П., методист РМК

Категорія: Мои файлы | Додав: Lyuba | Автор: Глущенко Любов
Переглядів: 2149 | Завантажень: 0 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]